Здобувачу освіти на допомогу

ПОРАДНИК

ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ ДО УРОКУ

ІСТОРІЇ

ЯК АНАЛІЗУВАТИ ІСТОРИЧНИЙ ДОКУМЕНТ?

Робота з документом – один з видів діяльності вчителя й учнів у процесі навчання історії. Дослідження історичних джерел може відбуватися різними шляхами, які, відповідно, вимагають використання різних видів лабораторно-практичних (дослідницьких) робіт.

Під час аналізу джерела знайдіть відповідь на запитання:

1.​ Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?

2.​ Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?

3.​ Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?

4.​ Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?

5.​ Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина? Чи можна розкрити цю причину шляхом читання між рядків:

1)​ визначення, на яку аудиторію розрахована робота;

2)​ аналізу мови та стилю, які були використані у роботі?

6.​ Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?

ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ

ІСТОРИЧНОЇ ПОДІЇ

1. У чому причини даного явища?

·​ У чому полягає соціальна суть цього явища?

·​ Чому це явище стало можливим саме в даний час, у даному місці, за яких обставин?

·​ Вивчи явище з усіх боків і в усіх зв'язках.

2. У чому суть даного явища?

·​ Які етапи ходу його розвитку?

·​ У чому зміст явища?

·​ Яка йото соціальна суть — які верст​ви суспільства були рушійними си​лами даного явища, до чого вони прагнули?

·​ У чому полягають головні риси дано​го явища?

3. Які підсумки розвитку даного явища? У чому причини поразки чи перемоги?

4. Наслідки, значення, характер даного явища.

ЯК ВИВЧАТИ БУДОВУ ДЕРЖАВИ

1.​ Форма держави:

·​ форма правління;

·​ форма державного устрою (адміністративно-теріторіальний поділ);

·​ форма державного політичного режиму.

2.​  Органи державної влади:

·​ кому належала влада в центрі? Які були її органи? (розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу, судову; їх структура; спосіб формування, повноваження, підлеглість);

·​ органи влади на місцях.

3. Соціально-економічпий розвиток:

·​ тип економічних відносин;

·​ характеристика галузей економіки (промисловість, сільське господарство, фінанси, торгівля);

·​ особливості соціального розвитку (верстви, групи та стан суспільства, їх взаємовідносини, права, привілеї).

4.​ Рівень розвитку науки, культури, поширення освіти.

5.​  Права громадян (підданих):

·​ економічні права;

·​ політичні права та свободи;

·​ особисті права та свободи;

·​ рівень розвитку демократії.

6.​ Основні політичні партії та рухи (коротка характеристика програм, методів їх реалізації, вплив на різні соціальні верстви населення, становище в політичній системі).

ХАРАКТЕРИСТИКА ВІЙНИ

1.​ Передумови та причини війни. Періо​дизація.

2.​ Воюючі країни (ворогуючі блоки держав).

3.​ Мета, яку переслідує у війні кожна з країн. Плани ворогуючих сторін.

4.​ Характер війни.

5.​ Співвідношення сил.

6.​ Привід для війни.

7.​ Хід військових дій за періодами:

·​ плани сторін на початку кожного пе​ріоду;

·​ основні битви, події;

·​ воєнні та політичні наслідки кожно​го етапу.

8.​ Умови (назва), дата підписання мирно​го договору.

9.​ Підсумки війни. Воєнні та політичні наслідки війни.

ХАРАКТЕРИСТИКА І ОЦІНКА

ІСТОРИЧНОЇ ОСОБИ

1.​ Ким був? Чим займався? (Історичні умови і вплив суспільного середовища на формування поглядів. Життєві цілі людини.)

2.​ Риси характеру, особисті якості, які допомагали або перешкоджали досягненню мети.

3.​ Інтереси якої соціальної групи виражав? У чому полягали мета та прагнен​ня цієї групи?

4.​ Засоби, що застосовувалися для досяг​нення мети.

5.​ Результати діяльності. Значення і роль в історії.

6.​ Як ти оцінюєш діяльність історичного діяча? (Власне ставлення до історичної особи з урахуванням цілей, мотивів, засобів і результатів досягнення мети з погляду людини того часу).

                                          ОЦІНКА ІСТОРИЧНОГО ФАКТУ

1.​ За яких історичних обставин відбувається конкретний історичний факт?

2.​ Які події безпосередньо йому передують?

3.​ Який розвиток мав цей факт?

4.​ Які групи людей були в ньому задіяні і якими мотивами це було викликано?

5.​ Яку роль відігравали конкретні особи, і якими мотивами це було викликане?

6.​ Який вплив мав цей факт на інші галузі людського життя?

7.​ Як він вплинув на подальший розвиток?

8.​ Чи був можливим інший перебіг подій?

9.​ Як би ви повелися в цій ситуації?

10.​ Чи можливе повторення цього факту? За яких умов?

ПОРІВНЯННЯ ДВОХ ФАКТІВ

1. Подумай, за якими ознаками можна судити про подібність і відмінність даних подій чи явищ.

2. В якій послідовності краще розмістити ці ознаки? Чому?

3. Перерахуй подібності.

4. Перерахуй відмінності.

5. Зроби висновки.

ПОРІВНЯННЯ ІСТОРИЧНИХ

ПОДІЙ ТА ЯВИЩ

1. Склади план порівняння:

- виділи істотні ознаки предметів, які порівнюються (суспільних явищ тощо);

- сформулюй критерії порівняння;

- визнач поря​док порівняння (на першому місці — головна ознака, далі ті, які від неї за​лежать).

2. Порівняй предмети (події, явища) за наміченим планом (розкажи про пер​шу ознаку (про один предмет, потім про другий тощо).

3.​ Визнач риси, які подібні, по​тім — відмінні, дай оцінку подіям чи суспільним явищам, які порівнюються.

ЯК НАВЧИТИСЬ ВИЗНАЧАТИ

ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ ЗВ’ЯЗКИ?

Визначити:

1.​ Які труднощі можна назвати найхарактернішими для вихідного етапу процесу?

2.​ Коли вони почали виникати?

3.​ У яких сферах життєдіяльності вони почали виявлятися?

4.​ У чому полягає їхній шкідливий вплив?

5.​ Інтереси яких сил перетнулися на цьому етапі?

6.​ Що стало об’єктом протистояння цих сил?

7.​ Коли, в якому напрямі і яким чином почався процес розв’язання проблем?

Форма узагальнення:

«Проблема протистояння (яких сил?)___, що склалася (коли?) __, полягала в тому, що їхні інтереси перетнулися навколо __________.

Процес розв’язання цієї проблеми розпочався ________ і розгорнувся у напрямі __________».

ЯК ЗРОБИТИ ВИСНОВОК, УЗАГАЛЬНЮЮЧИ ФАКТИ

1. Виділи (пригадай) найбільш істотне із прослуханого або прочитаного в під​ручнику, документах чи інших джере​лах із даного питання:

·​ головні факти, їх причини та наслідки.

·​ їх оцінка, значення, роль у суспіль​ному розвитку.

2. Порівняй ці факти.

3. Визнач:

·​ що їх об'єднує;

·​ причини виникнення;

·​ спільні й істотні ознаки;

·​ наслідки;

·​ що в кожній групі фактів особливого.

                               КРИТЕРІЇ УСПІХУ РОБОТИ ГРУПИ

·​ Належне виконання кожним членом групи своїх обов’язків – від цього залежить результат роботи групи вцілому.

·​ Активна участь у роботі кожного.

·​ Уміння вислуховувати кожного члена групи, поважаючи себе і своїх колег.

·​ Вчасне завершення роботи групи.

·​ Визначення правильної відповіді.

·​ Наведення певної кількості ідей (аргументів) – наприклад, п’ять ідей, які підтримують думку групи.

СКЛАДАННЯ СЕНКАНУ

Сенкан – п’ятирядковий неримований вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, що описує чи віддзеркалює тему.

Структура сенкану:

1.​ Тема (іменник);

2.​ Опис (два прикметники);

3.​ Дія, пов’язана з темою (який + три дієслова);

4.​ Ставлення (фраза з чотирьох слів, яка виражає своє ставлення до теми, можливий крилатий вислів).

5.​ Узагальнення

Наприклад:

Павло Скоропадський.

Патріотичний, заможний.

Керував, українізував, захищав.

Спробував створити Українську Державу.

Гетьман.